Відкриті історичні імена Івана Корсака

У районній бібліотеці для дорослих відбулася презентація нового роману відомого волинського публіциста і журналіста Івана Корсака «Перстень Ганни Барвінок», у якій автор знайомить читачів із забутими іменами видатних українців, які у різні часи славились подвижництвом і любов’ю до рідного краю. Серед таких і українська письменниця, дружина Пантелеймона Куліша Олександра Білозірська або, як себе називала, Ганна Барвінок, котра, овдовівши, спродала маєток і коштовності, щоб видати п’ять томів праць свого чоловіка. Сама ж, зубожіла і хвора, померла на мокрій соломі у хатинці, що напіврозвалилася від часу…

Найперше провідний бібліотекар і ведуча Тетяна Гричук познайомила усіх, — а прийшли на цю зустріч, здебільшого, її колеги із книгозбірень, місцеві поети та вчителі, із автором книги лауреатом премій імені В’ячеслава Чорновола, Агатангела Кримського та міжнародної літературної імені Миколи Гоголя Іваном Корсаком. У його творчому доробку понад півтора десятка романів та повістей, переважно на історичну тематику — «Тіні і полиски», «Покруч», «Оксамит нездавнених літ», «Гетьманич Орлик», «Імена твої, Україно», «Таємниця святого Арсенія», «Тиха правда Модеста Левицького», «Капелан Армії УНР»та інші. Матеріали до них відшукував у архівах, докопувався до правди, розпитуючи далеких родичів, співставляв факти і події, відтак, об’їздив майже всю Україну. Приміром, по крупинках, три десятки літ збирав відомості про «Отамана Чайку» — Міхала Чайковського, котрий разом із волинянами брав участь у збройних повстаннях за Польщі.
Іван Феодосієвич народився на Ратнівщині у селянській сім’ї, але, як каже сам, ходив в особливу школу в рідних Заболоттях, що сусідили із білоруським селом. «Особливою» вона вважалася тому, що тут працювали вчителі, котрих за націоналістичні погляди відсилали подалі у поліську глибинку. Саме ці педагоги вчили його людяності та любові до всього, що пов’язане з Україною.
— Перші дві книги видав у «Радянському письменнику», а пробивалися туди не всі – з Волині лише декілька, бо багатьох відсіювали — згадує Іван Корсак. — Ще у школі пробував писати, але тяжіння до землі брало своє. Закінчив агрономічний факультет сільськогосподарської академії, але переважила журналістика. Працював у ратнівській і старовижівській газетах, згодом редагував камінь-каширську, а вже пізніше заснував «Сім’ю і дім». Журналістика дала добрий старт для письменництва, бо повсякчас в історичних подіях зустрічався з «білими плямами». Мені завжди кортіло докопатися до правди і розповісти її читачам.
У «Перстені Ганни Барвінок» автор використав багато говіркових діалектів, забутих слів, які характерні для Чернігівщини – батьківщини головної героїні. Він давно мріяв написати про жінку-сподвижницю, і ось зробив це. Але наш земляк і далі шукає нових героїв, він планує уже в цьому році видати роман про родину Кістяківських – відомих українських академіків, професорів, доцентів, міністрів. Їхні далекі предки свого часу були навіть співавторами створення атомної бомби. А більшість про це і не знає.
А про своїх героїв казав так: ті імена світять нам крізь млу далеких років, і то не байдуже світло, що вихолонуло у більш ніж столітнім путі, воно зігріває й досі серця. Саме ці імена ставили українську літературу в один ряд з кращою європейською. Святі і грішні, великі в подвижництві своєму й кумедні у дріб’язку буднів, — мають перед нами постати такими, якими насправді були. І це не применшить їх величі.
Володимир-волинців цікавили стосунки Пантелеймона Куліша і Тараса Шевченка, запитували, чи підтримує дружбу із Василем Шклярем, як сприймає Оксану Забужко та інших відомих письменників? Гість відповідав цікаво, перемежовував факти із бувальщинами, тому його розповідь сприймалося легко і доступно, за що подякувала директор бібліотеки Валентина Горохова.
Книги Івана Корсака зацікавлять тих, кому небайдужа історія рідного краю, хто хоче більше довідатися про видатних українців, зокрема, про тих, чиї імена замовчувалися. Тепер вони по-новому оживають на сторінках історичних романів нашого земляка. Придбати «Перстень Ганни Барвінок» можна у книгарні «Є», або взяти прочитати у районній бібліотеці.
Тетяна АДАМОВИЧ.

"Без знання і розуміння своєї минувшини -

людство тоді немовля, народжене вчора."