Прочитання історичних романів Івана Корсака дає відчуття національної повноцінності, – Слабошпицький
Говоримо про історичні романи письменника Івана Корсака, який помер 7 грудня 2017 року
У студії Громадського Радіо — письменник Михайло Слабошпицький.
Наталя Соколенко: Розкажіть про книгу «На розстанях долі», в якій йдеться про українських військовиків, які вступали у перемовини з німцями. Іван Корсак добре описує обставини, причини співпраці і жертви, які приносили українці, йдучи на ризик контакту із німцями.
Михайло Слабошпицький: На сході України і навіть в Центральній Україні існує уявлення, що дивізія СС «Галичина» — це бандерівське утворення, хоч бандерівці саботували, бойкотували і говорили, щоб йшли тільки в УПА. Донині дуже складна ситуація. Я був на одній науковій конференції, де вчені з України говорили про український опір у Другій світовій війні. Там є дуже драматичні сторінки. Початок армії без держави, як це назвав Бульба-Боровець. Корсак єдиний раз поскаржився, що йому важко вичерпно і коректно все пояснити, тому що у нас існує стихійне бажання або робити з минулого ікону, або засуджувати. Ми не вміємо ні сприймати, ні інтерпретувати факти нейтрально.
Наталя Соколенко: Іван Корсак обстоював приналежність до української культури відомих діячів, які часом приписані до інших культур. У нього є роман «Запізніле кохання Миклухо-Маклая». Я до того, як мені в руки потрапила ця книжка, не думала, що Миклухо-Маклай теж українець. В останній прижиттєвій публікації Івана Корсака він говорить, що війна за імена — це частина гібридної війни, в якій нам теж треба перемогти.
Михайло Слабошпицький: Для народів з постколоніальними травмами, з історією яких повелися по-мародерськи, це має дуже важливе значення. Ідеться про виховання історією, яке творить націю. Після смерті Загребельного, Іваничука, Романа Федоріва історичний роман був обезголовлений. На цю порожню ниву прийшов Іван Феодосійович Корсак. Для нас це прищеплення проти національного нігілізму і проти комплексу національної неповноцінності. Тому для нас це дуже важливо і тривалий час буде дуже важливим.
Історичний роман має принципово важливе значення сьогодні і завтра. Можливо, колись його актуальність спаде, коли ми нормалізуємо мовну, духовну ситуацію. Корсак має свій сегмент читача. Це отой національно стурбований елемент нашого суспільства — вчителі, інтелігенція гуманітарного складу.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.
Джерело: “Громадське радіо”
