Трагічна і щаслива доля інтелігенції… Бути високо поцінованою суспільством де-юре і водночас – бути приниженою й упослідженою де-факто, не піднімаючись вище визначення «прошарок». Бути спокушеною підкупом: коли успішно, коли ні… Але й – бути в усі часи незламною, витягуючи себе, як барон Мюнхаузен за чуба, свій народ зі смердючого болота бездуховності і деградації. «Самосійні діти», за Маланюком, воістину даровані Небесами. Роман «На розстанях долі» – про дивовижні й розмаїті долі інтелігенції в середині пекельного ХХ століття, серед яких – засновник УПА Тарас Бульба-Боровець і командувач УНА Павло Шандрук.
В’єтнамська війна (1959-1975) починалася для сучасних українців до болю знайомо. Неоголошені терористичні дії диверсійних загонів комуністичного Північного В’єтнаму проти демократичного Південного. Російський слід і російський стиль загарбницької гібридної війни, яка мала на меті поширення комунізму і ліквідацію демократичного ладу. Радянські агенти впливу антивоєнної кампанії хіпі в Америці. Підкуп «совітами» ключових фігур і інформаторів ФБР. Традиційним був і «український слід» у цій війні. Певна річ, на боці демократичного табору. І, певна річ, героїчний. Діти вчорашніх комбатантів ніби продовжили справу батьків, знову воюючи з «червоною чумою». Той самий ворог. Та сама звитяга. Недарма ж одного з пілотів, майора армії США Мирона Дідурика з Тернопілля, американці прозвали «скаженим козаком»… Він загинув від кулі, щойно його гелікоптер торкнувся землі. Не зрадивши козацької честі й ідеалів свободи. Розуміючи, що герої не вмирають… Про ці події йдеться в романі «За серпанком, загадковим серпанком».