Публіцистика

З циклу «Небайдужими сторінками»

З циклу «Небайдужими сторінками»

Вона співала про червоні маки під Монте-Кассіно. Її голос плив над землею, землею змордованою і обезчещеною, зораною не плугами, а динамітами, з обпаленими садами, де чорні висхлі стовбури видаються мальованими чорною тушшю невправною і неохайною рукою;  голос плив над землею, затруєною димами і кіптявою війни, землею з містами, де схиблений люд з вишуканих будівель витворив…

Джерело: № 12 (5641). 31 березня 2016 р. «Літературна Україна»

Про Степана Семенюка – член ОУН, боєць УПА, в’язень радянських таборів. Певне, уже повернуло на третє десятиліття, як я знайомий з цією людиною, Степаном Семенюком. Не раз доводилося готувати його матеріали до друку, ще частіше бути просто читачем публікацій Семенюка у найрізноманітніших виданнях. Основні віхи його біографії, звісно, були відомі мені, але коли пан Степан…

Про літературне життя в Україні. Доводилося не раз на вулицях Риму, Парижа чи Лондона у перехожих щось перепитувати та відрекомендовуватися, що ми з України. І чути у відповідь: «О, Юкрейн, Шевченко, Кличко-о-о»… Співбесідники наші на увазі мали аж ніяк не Тараса з Шевченків, а, звісно, Андрія.    То прекрасно, що у нас такі знамениті спортсмени,…

В світі точиться жорстка боротьба брендів не лише бізнесових, точиться боротьба брендів країн. Їх складають при тім числі знакові імена народу кожного, імена визначні. Літературний процес не уникнув, звісно, цієї брендової конкуренції. А вона може бути чесною або, за термінами антимонопольників, конкуренцією недобросовісною. Прикладом першої слугує відзначення в світі ювілею Фредеріка Шопена. В Польщі передбачалося…

Мені найлегше живеться – я не футбольний фанат.  І друзів серед іменитих майстрів шкіряного м’яча не маю. Щоправда, життєві обставини звели якось з сім’єю знаменитого футболіста. Коли ж він вчинив щодо власної сім’ї, делікатно кажучи, безвідповідально, то дружина не стрималася навіть при чужих людях:   – Бог все належне тобі віддав у ноги, а голові…

Про проблеми виховання національного духу та почуття патріотизму у підростаючого покоління. Доля закинула  Ольгу Занько у Варшаву, судилося стати їй нянею-опікункою близнят-«чворачок». То була нелегка праця. Щоправда, Олена і поміч мала, і шану в сім’ї – ніхто за стіл не сяде, доки няня не зійде в їдальню.    Коли ж настав час і вона повернулася…

З циклу «Небайдужими сторінками»

З циклу «На варті слова»

З циклу «На варті слова»

Чи вистачить квитків у Гваделупу?

  Юрій поминав місто ще досвітком, втомлені нічними трудами хмари розступалися – і раптом на вмитому небі сяйнула веселка, краєм одним опускаючись у річкове плесо. Ангели тою веселкою сходили долу, обачно й неспішно ступаючи, троє Ангелів з відрами йшли по воду. А зачерпнувши з ріки, що пахла прибережним лататтям, так само неспішно піднімались веселкою ввись…

З циклу «На варті слова»

Газеті “Літературна Україна” – 85. Цікава дискусія, дотепна і жартівлива, а насправді надзвичайно серйозна розгорнулася недавно у Волинській обласній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки. Сперечалися заслужена вчителька Катерина Шаварова і письменник Іван Чернецький: хто раніше з них став читачем «Літературної України»? За великим рахунком, дискутанти зійшлися на тому, що сторінки цього шанованого видання є вельми…

З циклу «На варті слова»

З циклу «Небайдужими сторінками»

Незрячий давньогрецький філософ незмінно до кожного гостя звертався: «Заговори, щоб я тебе міг побачити». Так, у слові світло і звук, усі барви й уся краса світу. Одинадцять конкурсів української мови імені Петра Яцика – то одинадцять яскравих, захопливих і водночас драматичних розділів новітньої історії України, де є високе подвижництво педагогів, літераторів, організаторів конкурсу, і так само, на жаль, ницість та…

З циклу «Небайдужими сторінками»

З циклу «Небайдужими сторінками»

Мученим та стражденним було повернення автора праці «Хам і Яфет» додому. У тій дорозі судилося бачити йому і діток Яфета, і Хамового сім’я не бракувало. Як 1931 року повертався з Відня до Луцька, залізницею прибув у труні металевій, то зустрічала і проводжала його «Просвіта». Люди Яфетові на труну клали квіти, вистеляли ними дорогу, процесія багатотисячна…

Так і хочеться, тримаючи цю книгу в руках,  почати з цитати: В колоссі променів Крізь хмару сиву Над шляхом теплим Погляд осені бринить. Позбувшись Тягаря надій, П’єш диво, Яке дарують Кожні день, І ніч, І мить.     Певне, не в одної людини траплялися ситуації, коли, «позбувшись тягаря надій», раптом подумається: і Бог з ними,…

З циклу «На варті слова»

Свій почерк, свій стиль у кожного журналіста чи письменника – і ніхто йому не указ, ніхто не нав’ яже авторові іншу якусь «каліграфію». Але є також істинно властиве будь-якій публікації. Насамперед маю на увазі повагу до читача, до його достоїнства. Лише один приклад. З подивом розгорнув «Волинську газету» за №32, зокрема, російськомовну частинку. Бачу інтригуючий…

У княжому городі Володимирі, на розі вулиць Старої і Нової Островецької, стоїть дерев’яний, тріснутий від часу і кілочком підпертий хрест. На ньому ледве видніється якийсь напис, очевидно, польською мовою…    Розмовляю із знавцями древнього Володимира, знавцями історії краю волинського:    -Ось тут, під землею, десь фундаменти церкви Святого Юрія, – показують руками. – За описами,…

(кілька авторських зауваг навздогін…)

З циклу «Небайдужими сторінками»

З циклу «Небайдужими сторінками»

З циклу «Небайдужими сторінками»

З циклу «На варті слова»

У шкільні літа з окремих нудних уроків мої однолітки втікали зі школи – це називалося «піти у мандри». Здебільшого «мандрували» вздовж залізниці, у напрямку Білорусі. Одного разу за сотні метрів від колії, у напівзаболоченій місцині, я натрапив на кілька низеньких березових хрестів. Час майже стер написи на цих напівструхлявілих, поспіхом збитих навхрест кілках, хіба на…

Роздуми про роль Першої світової війни в історії України. Зайшов оце до мене за порадою літній чоловік, в недавньому викладач одного з університетів, тепер на пенсії. Він підготував книгу російською мовою, цікавою за задумом, і зараз шукає можливість видати її. – В нас же є російські культурні товариства, може вони посприяють?- перебираємо вголос варіанти. –…

Напередодні величного Дня Перемоги у нас традиційно спалахують дискусії про більший чи менший внесок різних держав у перемогу над фашизмом, про УПА, значення тої або іншої битви в розгромі гітлеризму. Але чомусь обходять здебільшого увагою Російську визвольну армію генерала Власова. Думається, що то необ’єктивний підхід, адже мова ведеться не про якийсь там каральний загін шуцманів-перевертнів,…

(конкурс ім. П. Яцика) Духовною веселкою над Україною називають конкурс імені Петра Яцика. А ще та веселка виграє сьогодні над 29 іншими державами, куди примхливі вітри долі занесли наших земляків. Завтра ж, слід сподіватися, це число буде більшеньким. Телефонує з Канади Леонід Ліщина. Це про нього минулого вересня писав Михайло Слабошпицький у «Літературній Україні»: «Парадоксальна…

Про родину Косачів. Інколи в житті трапляються випадки, які можна вважати цілковито вигаданими, якби… їх не було насправді. У вісімдесяті роки вже минулого століття в містечко Камінь-Каширський на Волині, де я редагував тоді газету «Радянське Полісся», приїхали Тамара Скрипка та Іван Денисюк (світлої пам’яті світла людина). Мали вони на меті дослідити родинні зв’язки Косачів –…

Як відроджували храм (в Запрудді) Інколи в житті трапляються випадки, які можна вважати цілковито вигаданими, якби …їх не було насправді.    У восьмидесяті роки вже минулого століття в містечко Камінь-Каширський на Волині, де я редагував тоді газету «Радянське Полісся», приїхали Тамара Скрипка та Іван Денисюк \світлої пам’яті світла людина\. Мали вони на меті дослідити родинні…

Про доцільність утворення у Волинській області туристичних маршрутів місцями битв Першої світової війни. Інколи диву даєшся, як лукаво хочуть люд надурити, все ще гадаючи, що «в тих хлопців з Волині спина у глині». Недавно було повідомлення, що президент ГО «Футурус XXI» Петров звернувся до голови Волинської обласної ради В. Войтовича та голови ОДА Б. Клімчука…

В останній тиждень Волинь святкувала. То було свято не галасливе, без помпи та зайвої офіційщини. І зовсім воно не пов’язувалося з підсумками виборів з їхніми білбордами, що набили оскому, піаром, тріском та виляском. На Волині саме собою склалося Cвято книги. Насамперед у Волинському національному університеті відбулася зустріч з Михайлом Слабошпицьким, Василем Шклярем, Станіславом Бондаренком. Ішлося…

Камерний хор «Оранта» переступив поріг за друге своє десятиліття. Ювілейний концерт «Оранти» в драматичному театрі – свято, істинними і щедрими талантами дароване. Твори М. Березовського, Д. Бортнянського, А. Веделя, інших славетних митців, наш духовний спадок, колись відібраний, викрадений чи заборонений, тепер повертається нащадкам. Два десятиліття, без будь-якого перебільшення, подвижницького шляху. Нотний матеріал хористи на чолі…

Кожні вибори в нас зі скандалами, конфліктами, різними витівками. А як було колись? Ще якось виборчі пригоди в польський сейм за переказами до нас доходять, а з інших західноукраїнських земель, скажімо, в австро-угорський парламент, уже й призабулися… Працюючи над романом про В. Липинського, довелося натрапити на кілька колоритних картинок. Дещицю з них нагадаю. … Їздили…

З циклу «На варті слова»

Переді мною один цікавий документ. Поважний такий, з гербом і написом угорі: «Верховна Рада України». То відповідь на звернення сесій кількох обласних рад. Від імені сотень тисяч неповинно скривджених зверталися депутати з різних країв: потрібна історична справедливість стосовно українців, депортованих з Холмщини, Підляшшя, Бойківщини та Лемківщини у війну та по Другій світовій. – Нас вкинули…

Про українсько-польські стосунки у 1918-1920-х роках ХХ століття. Звісно, можна переписати підручника, але пам’ять переписати (ну ніяк!) ще не вдавалося нікому. Коли злі люди щомоці пнуться посварити народи, з вправністю базарного наперсточника фальшують події чи факти, не соромлячись спекулювати навіть на трагічних сторінках історії, то кожна подія міжлюдської приязні стає ще вагомішою. Недавно Генеральний консул…

На Форумі видавців у Львові, міста, істинно гідного ймення книжкової столиці Європи, таке багатство книг з історичної тематики було представлено… Книг з добірним словом, науково виваженими фактами. Та все ж подибуються злостивці-неуки, які не покладаються на власні мізки, а в вічі запобігливо зазирають східному унтеру Пришибєєву: «Чого зволите, господіне-товаришу?» Тож до «зволите» хай додадуть і…

Про проблеми в галузі культури. Недавно почув по радіо, що в Україні чотириста сімдесят музеїв (це тільки музейна система нашого Міністерства культури, крім тих, що працюють на громадських засадах). А у Франції, нагадувалося, дві тисячі музеїв, понад три тисячі їх у Британії. Між іншим, Франція недалеко втекла від нас за населенням, а за площею навіть…

Цими днями в краї відзначають ювілей чудової людини, багаторічного керівника хору «Посвіт», тепер уже народної капели, Ростислава Кушнірука. У наповненому залі міського Палацу культури не було когось випадкового, як і тих, хто прибув «за вказівкою». Прийшли лише однодумці, кого поріднила доля, поріднила «посвітянська» пісня, живе джерело духу, як зауважив у вітанні Євген Шимонович. Євген Михайлович…

Прочитав недавно на одному сайті матеріал із заголовком «Волинські селяни не хочуть працювати». Прочитав – і щиро образився. Звісно, не тільки тому, що сам із села. Авторові (чи тому, хто вигадав заголовок) можна було б насамперед порадити цьогорічних жнив посидіти бодай день за штурвалом комбайна, потягнути десь на сіножаті поліській косу в таку пекельну пору…

Так багато могли б оповісти стіни Хресто-Воздвиженського храму в Луцьку… Оповісти про те, з якими трудами зводили церкву та засновували Братство – всілякі перепони чинила влада тоді, на початку ХVІІ століття. Аби добитися дозволу на будівництво, довелося братчикам, узявши на душу гріх, навіть возити хабарі королівському оточенню у Варшаві, і такі ж самі «візити» робити…

Щосуботи в Луцьку о десятій годині під залізничним мостом можна побачити людей різного віку. Одягнуті аж ніяк не розкішно, з бідончиками чи баночками в руках, вони поспішають по безплатні обіди. Зла доля чи негадане нещастя вибили їх з узвичаєної життєвої колії, і вони тепер безпритульні, без засобів для нейневибагливішого існування, нерідко без прописки – з…

Другий рік уже спливає, як я звертався з депутатським запитом з трибуни обласної ради до очільників Волині: – Ще в квітні 2006 року від імені держави України тодішній голова обласної адміністрації Володимир Налькович Бондар підписав угоду з родиною покійного Миколи Куделі. Її суть полягала в тому, що родина передає державі чудову колекцію Шевченкіани, а це…

Іван Корсак

Народній хоровій капелі “Посвіт” – 20 років. Такі несхожі вони: від двадцятилітніх, а то й молодших, чиє юне життя минало вже за незалежної держави, до ветеранів, за плечима яких шелестять вісім або навіть дев’ять десятків літ. А в тих десятках метуть, металом віддзвонюють  сибірські сніги політичного заслання, каторги тільки за те, що їм боліла земля,…

Ось і добігає рік, сіючи тихий щем у душі. Різне траплялося в ньому. Тож милостиво пробачмо тому рокові якісь прикрощі, що вже за спиною, і спокійно та впевнено погляньмо у прийдешнє. Посміхнімося подумки над забавками й витівками астрологів. Одні обіцяють реформи та підйом фінансів, інші кажуть, що ми станемо добрішими, поціновуватиметься більше щирість і благородство…

Дискусійні рядки з УНІАН (З незначними скороченнями)

На злодієві шапка горить. Таке перше враження від коментаря департаменту інформації МЗС Росії з приводу відзначення річниці Конотопської битви. Давайте процитуємо: «Викликає просто подив і жаль те, з якою завзятістю, гідною кращого застосування, деякі сили в Україні намагаються сьогодні вишукати в спільній, дійсно складній, місцями суперечливій російсько-українській історії події і персонажі, примітні лише тим, що…

Дискусійні рядки з УНІАН (З незначними скороченнями)

Проект ”Великі українці”: загубили по дорозі … двох королів