Думки

Письменник з Волині Іван Корсак відомий своїми романами і повістями про визначних українців, яких сувора доля розкидала світами або на довгі роки на їх імена накладала табу, але які ми не маємо права забувати. Модест Левицький і митрополит Арсеній Мацієвич, Юрій Немирич і луцький та галицький князь Ростислав Михайлович, В‘ячеслав Липинський і Міхал Чайковський, Георгій…

Із тривогою, здригаючись від чергової трагічної звістки з АТО, слухаємо новини, хвилюємося, чи не гинули люди та не трапилося загарбання ще бодай кроку землі нашої. Але є загарбання без гучних пострілів гармат чи танків, «Градів» чи мінометів. Є тихе, однак таке ж загрозливе загарбання знакових українських імен. Певне, кожен із нас згадає ті чи інші…

2017-й Волинська обласна рада оголосила у краї Роком Української Повстанської Армії. Відбулися дуже важливі зустрічі, конференції, видрукувано історичні дослідження. Новий роман Івана Корсака «На розстанях долі» теж на цю тематику. Письменник Іван КОРСАК УК:  Пане Іване, чому вас зацікавила ця тема? — Бо рух опору на українському Поліссі досі належно не описано. Огляньмо книжкові полиці…

В якому жанрі цю книгу писано? Спогади? Не тільки й не стільки, бо таке надто скромне визначення звузило б спектр авторського бачення. Тоді — нариси? Ще вужче… Документальні оповідання? І так, і не сповна. Художні мемуари?.. Ні, вартує облишити пошуки жанру професійним критикам, хіба зазначивши, що та чи та дефініція на композиційну стрункість твору ніяк…

Джерело: Газета «Полісся». 3.10.2015 р.

оповідь волонтера

Із виступу редактора газети “Радянське Полісся” І. Ф. Корсака:

Джерело: Друг Читача